Медичний коледж ХМАПО

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Дистанційна освіта на Класній оцінці
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Освітньо-професійна програма

     http://med.edu.ua/ukr/category/studies_in_academy/colledg.html

 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про організацію освітнього процесу

у Медичному коледжі Харківської медичної академії післядипломної освіти

 

1. Загальні положення

      1.1. Освітній процес у Медичному коледжі ХМАПО (надалі  - освітній  процес)  - це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться  через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості.

      Освітній процес базується   на   принципах   науковості, гуманізму,   демократизму,    наступності    та    безперервності,
незалежності  від  втручання  будь-яких  політичних партій,  інших громадських та релігійних організацій.

      Мовою викладання у Медичному коледжі ХМАПО є державна мова.

      Освітній процес організуються  з  урахуванням  можливостей сучасних інформаційних  технологій  навчання  та  орієнтується  на
формування освіченої,  гармонійно розвиненої особистості,  здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки,  технологій, системах управління та організації
праці в умовах ринкової економіки.

      1.2. Зміст   освіти   -   це   науково-обгрунтована   система дидактично  та  методично  оформленого  навчального  матеріалу для
різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.

      Зміст освіти   визначається   освітньо-професійною  програмою підготовки,  структурно - логічною схемою підготовки,  навчальними програмами   дисциплін,   іншими   нормативними   актами   органів державного управління освітою  та  вищого  навчального  закладу  і відображається  у відповідних підручниках,  навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

      Освітньо-професійна програма   підготовки   -   це    перелік нормативних  та  вибіркових  навчальних  дисциплін  із зазначенням
обсягу  годин,  відведених  для  їх  вивчення,  форм  підсумкового контролю.

      Структурно-логічна схема підготовки - це наукове і  методичне обгрунтування  процесу  реалізації  освітньо-професійної  програми
підготовки.

      Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин.

      Нормативна частина  змісту  освіти  визначається  відповідним державним стандартом освіти.

      Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.

      1.3. Організація    освітньої діяльності базується    на багатоступеневій системі вищої освіти.

 

      2. Нормативно-правова база організації освітньої діяльності:

      2.1. Організація   освітньої діяльності у  Медичному коледжі ХМАПО
 базується  на  Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», стандартах вищої освіти, освітньо-професійній програмі підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю 223 Медсестринство  спеціалізації «Сестринська справа»  інших актах законодавства України  з питань освіти.

 Стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти і наукових установ за кожним рівнем вищої освіти в межах кожної спеціальності.

 Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти.

 Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми:

 1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

 2) перелік компетентностей випускника;

 3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

 4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

 5) вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

 6) вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).

    Стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать заклади вищої освіти, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

        2.2. Організація освітньої діяльності здійснюється навчальними
підрозділами Медичного коледжу ХМАПО (відділеннями, цикловими методичними комісіями). Основним нормативним  документом,  що  визначає   організацію   освітньої діяльності в  конкретному  напрямку  освітньої  або  кваліфікаційної підготовки, є навчальний план.

      Медичний коледж ХМАПО на підставі відповідної освітньої програми за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.

       Навчальний план затверджується ректором академії.

       Для конкретизації планування освітньої діяльності на  кожний навчальний рік складається робочий навчальний план.

      Нормативні навчальні  дисципліни   встановлюються   державним стандартом освіти. Дотримання їх назв та  обсягів  є  обов'язковим для Медичного коледжу ХМАПО.

      Вибіркові навчальні     дисципліни    встановлюються    Медичним коледжем ХМАПО.

     Вибіркові навчальні   дисципліни  вводяться  для  вдоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи,  ефективного використання
можливостей    і   традицій   Медичного коледжу ХМАПО, регіональних потреб тощо.

      Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги  до  знань  і  вмінь  визначаються   навчальною   програмою
дисципліни.

      Навчальна програма   нормативної   дисципліни   є   складовою державного стандарту освіти.

      Навчальна програма вибіркової дисципліни розробляється  Медичним коледжем ХМАПО.

      2.3. Для  кожної  навчальної  дисципліни,  яка   входить   до освітньо-професійної  програми підготовки,  на підставі навчальної
програми дисципліни та навчального плану викладачами Медичного коледжу ХМАПО складається   робоча   навчальна   програма   дисципліни,   яка  є нормативним документом вищого навчального закладу.

      Робоча навчальна    програма    дисципліни   містить   виклад конкретного   змісту   навчальної    дисципліни,    послідовність,
організаційні  форми  її  вивчення та їх обсяг,  визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

       2.4. Навчання   студента   здійснюється   за   індивідуальним навчальним планом.

      Індивідуальний навчальний   план   студента   складається  на підставі робочого  навчального  плану  і  включає  всі  нормативні
навчальні  дисципліни  та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням  структурно-логічної схеми  підготовки.  Індивідуальний  навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується  в  порядку,  встановленому Медичним коледжем ХМАПО.

      Вибіркові навчальні  дисципліни,  введені  Медичним коледжем ХМАПО  в  освітньо-професійну програму підготовки і включені до
індивідуального навчального плану студента,  є  обов'язковими  для вивчення.

      2.5. Медичний коледж ХМАПО  надає  студентам   можливість користування навчальними приміщеннями,  бібліотеками,  навчальною, навчально-методичною   і   науковою   літературою,    обладнанням, устаткуванням  та  іншими засобами навчання на умовах,  визначених правилами внутрішнього розпорядку.

      2.6. За  відповідність  рівня  підготовки  студента  до вимог державних  стандартів  освіти  відповідає   керівник   навчального
структурного   підрозділу   (завідувач відділення, голова циклової комісії).

      За виконання  індивідуального  навчального  плану  відповідає студент.

 

 3. Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

      3.1. Освітній процес у Медичному коледжі ХМАПО здійснюється за такими формами:

 1) навчальні заняття;

 2) самостійна робота;

 3) практична підготовка;

 4) контрольні заходи.

      3.2. Основними видами навчальних занять у Медичному коледжі ХМАПО є:

 1) лекція;

 2) лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

 3) консультація.

    3.3. Лекція

  3.3.1. Лекція - основна форма проведення навчальних занять  у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного
матеріалу.

      Як правило,  лекція  є  елементом курсу лекцій,  який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох  тем  навчальної
дисципліни.  Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

      Можливе читання  окремих  лекцій  з  проблем,  які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною  програмою.
Такі  лекції  проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів  та  працівників  Медичного коледжу ХМАПО в  окремо
відведений час.

      Лекції проводяться  лекторами-викладачами  Медичного коледжу ХМАПО,  а  також  провідними  науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

      Лекції проводяться  у  відповідно  обладнаних  приміщеннях  - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

      3.3.2. Лектор,    якому    доручено   читати   курс   лекцій, зобов'язаний  перед  початком  відповідного  семестру  подати   на
предметну  або  циклову  комісію складений ним конспект лекцій (авторський  підручник,  навчальний  посібник),  контрольні
завдання   для  проведення  підсумкового  контролю,  передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.

      Лектор, який  вперше претендує на читання курсу лекцій,  може бути зобов'язаний  головою  предметної  або циклової комісії до проведення пробних лекцій з участю викладачів ЦМК.

      Лектор зобов'язаний  дотримуватися  навчальної  програми щодо тем лекційних занять,  але не обмежується в  питаннях  трактування навчального   матеріалу,   формах  і  засобах  доведення  його  до студентів.

       3.4. Лабораторне заняття

      3.4.1. Лабораторне заняття - форма навчального  заняття,  при якому   студент  під  керівництвом  викладача  особисто  проводить
натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження   окремих   теоретичних  положень  даної  навчальної дисципліни,  набуває  практичних  навичок  роботи  з  лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою,  методикою експериментальних досліджень  у  конкретній предметній галузі.

      Лабораторні заняття  проводяться  у   спеціально   обладнаних навчальних     лабораторіях    з    використанням    устаткування,
пристосованого до умов навчального  процесу  (лабораторні  макети, установки  тощо).  В  окремих  випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад,   на виробництві,  в наукових лабораторіях).  Лабораторне заняття проводиться зі  студентами,  кількість  яких  не  перевищує половини академічної групи.

      Перелік тем   лабораторних   занять   визначається    робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється.

      3.4.2. Лабораторне   заняття   включає  проведення  поточного контролю  підготовленості  студентів   до   виконання   конкретної
лабораторної  роботи,  виконання завдань теми заняття,  оформлення індивідуального звіту з виконаної  роботи  та  його  захист  перед
викладачем.

      Виконання лабораторної    роботи    оцінюється    викладачем.
Підсумкова   оцінка   виставляється  в  журналі навчальних занять академічної групи.  Підсумкові  оцінки,  отримані  студентом  за
виконання   лабораторних   робіт,   враховуються  при  виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

     3.5. Практичне заняття
     3.5.1. Практичне заняття -  форма  навчального  заняття,  при якій  викладач  організує  детальний  розгляд  студентами  окремих
теоретичних положень навчальної  дисципліни  та  формує  вміння  і навички   їх   практичного   застосування  шляхом  індивідуального
виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

      Практичні заняття  проводяться  в аудиторіях або в навчальних лабораторіях,  оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною   технікою.   Практичне   заняття   проводиться   з студентами,  кількість  яких  не  перевищує  половини  академічної групи.

      Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою  дисципліни.  Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі  -  тестах  для виявлення  ступеня  оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх
студентами на занятті.

      Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення  практичних  занять,  за  погодженням  з лектором даної навчальної дисципліни.

      3.5.2. Практичне   заняття  включає  проведення  попереднього контролю знань,  умінь і навичок студентів,  постановку  загальної
проблеми   викладачем  та  її  обговорення  за  участю  студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, набуття професійних вмінь, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

      Оцінки, отримані  студентом  за  окремі  практичні   заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної
дисципліни.
      3.6. Семінарське заняття
      3.6.1. Семінарське заняття - форма навчального  заняття,  при якій  викладач  організує  дискусію  навколо попередньо визначених
тем,  до  котрих  студенти  готують  тези  виступів  на   підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).

      Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою.

      Перелік тем    семінарських   занять   визначається   робочою навчальною програмою дисципліни.

      3.6.2. На  кожному  семінарському  занятті  викладач   оцінює підготовлені   студентами   реферати,  їх  виступи,  активність  у
дискусії,  уміння формулювати і  відстоювати  свою  позицію  тощо. Підсумкові   оцінки  за  кожне  семінарське  заняття  вносяться  у відповідний журнал.

      Отримані студентом   оцінки  за  окремі  семінарські  заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної
дисципліни.
      3.7. Індивідуальне заняття
      3.7.1. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня  їх  підготовки  та  розкриття
індивідуальних творчих здібностей.

      Індивідуальні навчальні  заняття  організуються  за   окремим графіком  з урахуванням індивідуального навчального плану студента
і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з  однієї  або декількох  навчальних  дисциплін,  а  в  окремих випадках - повний
обсяг   навчальних   занять   для   конкретного   освітнього   або кваліфікаційного рівня.

      Види індивідуальних навчальних занять,  їх  обсяг,  форми  та методи  проведення,  форми  та  методи  поточного  і  підсумкового
контролю (крім державної  атестації)  визначаються  індивідуальним навчальним планом студента.
      3.8. Консультація
      3.8.1. Консультація  -  форма  навчального заняття,  при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або
пояснення  певних  теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
      3.8.2. Консультація може бути індивідуальною або  проводитися для  групи  студентів,  залежно  від того,  чи викладач консультує
студентів  з  питань,  пов'язаних  із  виконанням   індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

      Обсяг часу,  відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.
  3.9. Індивідуальні завдання
      3.9.1. Індивідуальні  завдання з окремих дисциплін (реферати, науково-дослідницько-пошукові роботи тощо) видаються  студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом.  Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно
при консультуванні викладачем.

      Допускаються випадки виконання комплексної тематики  кількома студентами.

     3.10. Самостійна робота студента
     3.10.1. Самостійна   робота   студента   є  основним  засобом оволодіння навчальним матеріалом у час,  вільний від  обов'язкових
навчальних занять.

      3.10.2. Навчальний  час, відведений  для  самостійної   роботи студента, регламентується   робочим  навчальним  планом  і  повинен
становити  не  менше  1/3  та  не  більше  2/3  загального  обсягу навчального  часу  студента,  відведеного  для вивчення конкретної
дисципліни.

      3.10.3. Зміст  самостійної  роботи  студента  над  конкретною дисципліною   визначається   навчальною   програмою    дисципліни,
методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

      3.10.4. Самостійна робота  студента  забезпечується  системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної   дисципліни:   підручник,   навчальні   та   методичні посібники, конспект лекцій викладача, методичні рекомендації тощо.

      Методичні матеріали для самостійної роботи студентів  повинні передбачати  можливість  проведення  самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту  також  рекомендується  відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

      3.10.5. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу  з  конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці
академії,  навчальних  кабінетах,  комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

       3.10.6. При   організації   самостійної  роботи  студентів  з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем
доступу до інформації (наприклад,  комп'ютерних баз даних,  систем автоматизованого  проектування  тощо)  передбачається   можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

      3.10.7. Навчальний    матеріал     навчальної     дисципліни, передбачений  робочим  навчальним планом для засвоєння студентом в
процесі самостійної роботи,  виноситься  на  підсумковий  контроль поряд з навчальним матеріалом,  який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

      3.11. Практична підготовка студентів
     3.11.1.  Практична підготовка осіб, які навчаються у Медичному коледжі ХМАПО, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними Медичним коледжем  договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку.

      3.11.2. Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства.

     3.11.3. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності  під  організаційно-методичним  керівництвом  викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху.

      Програма практичної   підготовки  та  терміни  її  проведення визначаються навчальним планом.

   Організація практичної  підготовки регламентується Положенням про  проведення  практики  студентів  Медичного коледжу ХМАПО.

      3.12. Контрольні заходи
      3.12.1. Контрольні заходи включають поточний  та  підсумковий контроль.

      Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних  та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до  виконання  конкретної  роботи.  Форма проведення  поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання   рівня   знань   визначаються   відповідною   предметною або цикловою комісією.

      Підсумковий  контроль проводиться з метою  оцінки  результатів навчання  на  певному  освітньому  (кваліфікаційному) рівні або на
окремих його завершених етапах.

      Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію студента.

      Медичний коледж ХМАПО використовує модульну та інші форми підсумкового контролю після  закінчення  логічно  завершеної
частини  лекційних  та  практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.
      3.12.2. Семестровий контроль
      3.12.2.1. Семестровий   контроль   проводиться    у    формах семестрового  екзамену,  диференційованого  заліку  або  заліку  з
конкретної навчальної дисципліни в обсязі  навчального  матеріалу, визначеного   навчальною   програмою,  і  в  терміни,  встановлені
навчальним планом

      Семестровий екзамен   -   це   форма   підсумкового  контролю засвоєння  студентом  теоретичного  та  практичного  матеріалу   з
окремої  навчальної  дисципліни  за  семестр,  що  проводиться  як контрольний захід.

      Семестровий диференційований  залік  -  це форма підсумкового контролю,  що полягає в  оцінці  засвоєння  студентом  навчального
матеріалу  з  певної  дисципліни  виключно на підставі середньоарифметичної оцінки з усіх модулів даної дисципліни.
Семестровий  диференційований  залік  не  передбачає  обов'язкову присутність студентів.

       Студент вважається  допущеним  до  семестрового  контролю   з конкретної    навчальної    дисципліни   (семестрового   екзамену,
диференційованого заліку або заліку),  якщо він виконав  всі  види робіт,  передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної
дисципліни

      3.12.2.2. Екзамени    складаються    студентами    в   період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.

      Медичний коледж    може   встановлювати   студентам індивідуальні  терміни  складання  заліків   та   екзамені

      Екзамени проводяться згідно з розкладом,  який доводиться  до відома викладачів і студентів не пізніше,  як за місяць до початку
сесії.  Порядок  і  методика  проведення  заліків   та   екзаменів визначаються Медичним коледжем ХМАПО.

      3.12.2.3. Опис системи оцінювання Медичним коледжем ХМАПО.

-        цикл загальноосвітньої підготовки оцінюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України №1222 від 21.08.2013 р., додаток 2);

-        диференційовані заліки  циклів гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової підготовки, професійної та практичної підготовки оцінюються за 200-бальною з конвертацією у національну шкалу, відповідно до Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу у Медичного коледжу ХМАПО.

            Результати складання екзаменів оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно",  "добре", "задовільно",  "незадовільно") і   вносяться  в  екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

      Студенти, які    одержали   під   час   сесії   більше   двох незадовільних оцінок, відраховуються з Медичного коледжу ХМАПО.

      Студентам, які   одержали   під  час  сесії  не  більше  двох незадовільних       оцінок,        дозволяється        ліквідувати
академічну заборгованість  до  початку  наступного  семестру.  Повторне складання екзаменів допускається не більше  двох  разів  з  кожної дисципліни:  один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється завідувачем відділення.

Студенти, які  не  з'явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
        3.12.3. Атестація студентів

        3.12.3.1. Атестація студентів здійснюється екзаменаційною    комісією   після  завершення   навчання   на   певному   освітньому (кваліфікаційному)  рівні  або  його  етапі  з  метою встановлення фактичної  відповідності  рівня   освітньої   (   кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

     Присвоєння кваліфікації   молодшого   спеціаліста    здійснює екзаменаційна комісія.

     Екзаменаційна комісія створюється щороку у складі голови та членів  комісії. Залежно від кількості випускників можливе створення декількох екзаменаційних комісій з одної спеціальності.

     Екзаменаційна комісія  перевіряє  науково-теоретичну  та практичну підготовку  випускників,  вирішує  питання   про   присвоєння   їм відповідного  освітнього рівня (кваліфікації),  видання державного документа про освіту (кваліфікацію),  опрацьовує  пропозиції  щодо поліпшення  якості  освітньо-професійної підготовки спеціалістів у Медичному коледжі ХМАПО.

     3.12.3.2. Екзаменаційна  комісія  організовується  щорічно  і  діє протягом календарного року.  До складу комісії  входять  голова  і
члени   комісії.   Голова  комісії  призначається ректором академії з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених.

     До складу екзаменаційної  комісії входять: директор Медичного коледжу та (або)  заступник   директора   з навчальної роботи, завідувач відділення,  голови ЦМК,викладачі профілюючих дисциплін, провідні спеціалісти виробництва та  працівники  науково-дослідних інститутів.

      До участі в роботі екзаменаційної комісії як  екзаменатори  можуть залучатися  викладачі  відповідних ЦМК ,  якщо в  складі  комісії  немає представників  цих  циклових комісій.  У цьому випадку вони користуються правами членів комісії. Персональний склад  членів екзаменаційної комісії і екзаменаторів затверджується ректором академії не пізніше, ніж за місяць до початку роботи екзаменаційної комісії.

     Робота екзаменаційних комісій проводиться у  терміни,  передбачені навчальними  планами  Медичного коледжу ХМАПО.  Графік роботи комісії затверджується директором Медичного коледжу ХМАПО.

     Розклад роботи  екзаменаційної  комісії,  узгоджений   з   головою комісії,  затверджується директором коледжу   на   підставі   подання   завідувача  відділення  і  доводиться  до  загального  відома не пізніше, як за місяць до початку складання  екзаменів.

      3.12.3.3. У екзаменаційних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний   заклад,  складають   екзамени.До складання   екзаменів  допускаються студенти,  які виконали  всі  вимоги навчального плану.

      Списки студентів,  допущених до складання  екзаменів  подаються в екзаменаційну комісію завідувачем відділення.

      Екзаменаційні комісії  перед  початком   екзаменів завідуючим відділення подаються такі документи:

- зведена  відомість  про  виконання  студентами  навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін,  практик,  екзаменів.

Примітка. При  наявності  декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни,   в   зведену   відомість   про    виконання навчального  плану заноситься  середня  зважена оцінка з округленням до її цілого значення.
      3.12.3.4. Складання  екзаменів проводиться  на  відкритому засіданні екзаменаційної комісії за участю не менше половини  її  складу  при  обов'язковій присутності голови комісії.

   Атестація випускників медичного коледжу проводиться у вигляді комплексного кваліфікаційного екзамену, що включає стандартизований тестовий  екзамен та практично-орієнований екзамен з виставленням єдиної оцінки.

Стандартизований тестовий державний екзамен КРОК-М (Ліцензійний інтегрований екзамен «Крок-М» проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів, затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998 р. №251 і здійснюється Екзаменаційною комісією ВНЗ та Центром тестування при МОЗ України), який включає:

ü тестову теоретичну підготовку з дисциплін :

-         медсестринство в хірургії

-         медсестринство в педіатрії

-         медсестринство в акушерстві

-          медсестринство в гінекології

-         медсестринство в інфектології

-         медсестринство у внутрішній медицині

-         медсестринство в онкології

-         медсестринство в сімейній медицині

-         медсестринство в неврології

-         медсестринство в психіатрії та наркології

-         громадське здоров’я та громадське медсестринство

-         анестезіологія та реаніматології

-         основи охорони праці та охорона праці в галузі.

Практично-орієнтований екзамен який включає:

ü практичну підготовку  з дисциплін:

-         медсестринство в хірургії

-         медсестринство в педіатрії

-         медсестринство у внутрішній медицині

-         основи охорони праці та охорона праці в галузі.

    3.12.3.5. Результати складання  державних  екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно". Результати  складання  екзаменів,  оголошуються у цей же  день  після оформлення протоколів засідання екзаменаційної комісії.

     Студенту, який  склав   екзамени   відповідно   до  вимог  освітньо-професійної програми  підготовки,  рішенням екзаменаційної  комісії   присвоюється відповідно  освітній  рівень (кваліфікація),  видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

     Студенту, який  отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків  усіх  навчальних  дисциплін  та  індивідуальних
завдань,  передбачених  навчальним  планом,  а  з інших навчальних дисциплін  та  індивідуальних  завдань  -  оцінки  "добре",  склав
державні екзамени з оцінками "відмінно",  а також  виявив  себе  в  науковій (творчій)   роботі,   що   підтверджується  рекомендацією  
циклової методичної комісії,  видається документ про  освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

      Рішення екзаменаційної комісії про  оцінку  знань,  виявлених  при складанні     екзамену,  а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього   рівня   (кваліфікації)  та  видання  йому  державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається екзаменаційною комісією на  закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів  комісії,  котрі  брали  участь  в  засіданні.  При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

      Студент, який  при  складанні   екзамену  отримав   незадовільну оцінку, відраховується  з  вищого  навчального   закладу   і  йому
видається академічна довідка.

     Студент, який  не  склав   екзамену допускається до  повторного  складання    екзаменів   протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Примітка. Перелік дисциплін,  що виносяться на   екзамени, для  осіб,  котрі  не  склали ці екзамени,  визначається навчальним планом,  який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу..

       3.12.3.6. Всі засідання екзаменаційної комісії  протоколюються.  У протоколи  вносяться  оцінки,  одержані на екзаменах, записуються питання,  що ставились,  особливі  думки  членів  комісії,  вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація),  а також,  який державний документ про  освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив Медичний коледж ХМАПО.

       Протоколи підписують  голова та члени екзаменаційної комісії,  які брали участь у засіданні.  Книга протоколів зберігається у Медичному коледжі ХМАПО.

       Після закінчення  роботи  екзаменаційної  комісії  голова  комісії складає  звіт  і подає його директору Медичного коледжу ХМАПО. У звіті  голови екзаменаційної  комісії відбивається аналіз рівня підготовки  випускників ,  характеристика знань  студентів,  виявлених  на  екзаменах,  недоліки  в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.

       Звіт голови  екзаменаційної  комісії  обговорюється  на  засіданні педагогічної ради Медичного коледжу.

 

4. Навчальний час студента

      4.1. Навчальний час студента визначається кількістю облікових одиниць часу,  відведених для здійснення  програми  підготовки  на
даному освітньому або кваліфікаційному рівні.

      Обліковими одиницями навчального часу студента  є  академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

      Академічна година   -   це   мінімальна   облікова    одиниця навчального   часу.  Тривалість  академічної  години  у Медичному коледжі ХМАПО становить 40 хвилин, якщо між двома годинами не передбачено перерву.

      Дві академічні   години   утворюють  пару  академічних  годин (надалі "пара").

      Навчальний день  - складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 8 академічних годин.

      Навчальний тиждень   -   складова  частина  навчального  часу
студента тривалістю не більше 54 академічних годин з яких 36 аудиторних годин та 18 годин самостійної позааудиторної роботи (1,8 кредитів).

     Тижневе навантаження у частині загальноосвітньої підготовки не може бути більше 30 годин +2 години (фізкультура). Дозволяється на І-ІІ курсі у частині підготовки молодшого спеціаліста за освітньо-професійної програмою додавати 2-4 години на тиждень.

      Навчальний семестр   -   складова  частина  навчального  часу студента,  що  закінчується  підсумковим  семестровим   контролем.
Тривалість семестру визначається навчальним планом.
Примітка. Облік  навчального  часу   може   здійснюватись   у кредитах (credit).

       Кредит -  це  тридцять  академічні  години  навчальних  занять  та самостійної   роботи  у  навчальному  тижні  протягом  навчального семестру.

      Навчальний курс  -  завершений   період   навчання   студента протягом  навчального  року.  Тривалість  перебування  студента на
навчальному курсі включає час навчальних  семестрів,  підсумкового контролю   та   канікул.   Сумарна   тривалість  канікул  протягом
навчального курсу,  крім останнього,  становить не менше 8 тижнів. Початок  і  закінчення  навчання  студента  на  конкретному  курсі
оформляються відповідними (перевідними) наказами.

      Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня і для студентів  складається  з  навчальних  днів,  днів
проведення підсумкового контролю,  екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

      4.2. Навчальні  дні  та  їх  тривалість  визначаються  річним графіком  навчального  процесу.  Вказаний  графік  складається  на
навчальний  рік з урахуванням перенесень робочих та вихідних днів, погоджується і затверджується в порядку і в  терміни,  встановлені
Медичним коледжем ХМАПО.

      Навчальні заняття у Медичному коледжі ХМАПО  тривають  дві академічні години без перерви між ними і проводяться за розкладом.
Розклад має забезпечити  виконання  навчального  плану  в  повному обсязі щодо навчальних занять.

      4.3. Допускається у порядку,  встановленому Медичним коледжем ХМАПО,  вільне  відвідування  студентами  лекційних занять (для студентів третього та наступних курсів).  Відвідування інших видів навчальних   занять   (крім   консультацій)   є  обов'язковим  для
студентів.

      Забороняється відволікати  студентів  від участі в навчальних заняттях та  контрольних  заходах,  встановлених  розкладом,  крім
випадків, передбачених чинним законодавством.

 

 5. Робочий час викладача

      5.1. Робочий   час   викладача   визначається   обсягом  йог онавчальних,  методичних,  наукових і організаційних  обов'язків  у
поточному   навчальному   році,   відображених  в  індивідуальному робочому  плані.  Тривалість  робочого  часу  викладача  з  повним
обсягом  обов'язків  становить  не більше 154 8 годин на навчальнийрік при середньотижневій тривалості 36 годин.

     5.2. Обсяг   навчальних   занять,  доручених  для  проведення конкретному  викладачеві  виражений  в   облікових   (академічних)
годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

    Види навчальних  занять,  що  входять  в  обов'язковий  обсягн авчального  навантаження  викладача  відповідно  до  його посади,
встановлюються  цикловою методичною комісією.

       5.3. Графік  робочого  часу  викладача визначається розклад омаудиторних  навчальних  занять  і  консультацій,   розкладом   або
графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача.  Час виконання робіт,  непередбачених   розкладом   або   графіком   контрольних   заходів,визначається у порядку, встановленому Медичним коледжем ХМАПО.

    Викладач зобов'яза ний   дотримуватися   встановленого    йому графіка робочого часу.

      Забороняється відволікати    викладачів    від     проведенн янавчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом.
 

 6. Форми навчання

       6.1. Навчання  у  Медичному коледжі ХМАПО здійснюється за такими формами:

        - Інституційна (очна (денна)

      6.2. Інституційна (очна (денна) форма  навчання  є основною формоюздобуття певного рівня освіти  або  кваліфікації  з  відривом  від виробництва.

      Організація освітньої діяльності  на  інституційній (очній (денній) формі навчання здійснюється коледжем  згідно  з
державними стандартами освіти і даним Положенням.

 

     7. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

      7.1. Навчально-методичне забезпечення включає:

    - освітньо-професійні програми підготовки молодших спеціалістів, яка  розробляється Медичним коледжем академії, обговорюється і ухвалюється на Педагогічній раді коледжу та затверджується Вченої радою академії;

      - навчальних планів та пояснювальної записки до них;

      - навчальних   програм   з   усіх  нормативних  і  вибіркових навчальних дисциплін;

      - програм навчальної, виробничої та переддипломної практик;

     - робочих програм практик;

     - робочих навчальних планів;

   - робочих програм з кожної навчальної дисципліни навчального плану, що включає опис навчальної дисципліни, заплановані результати навчання, програма, структура (тематичний план) навчальної дисципліни, теми семінарських (практичних, лабораторних) занять, завдання для самостійної роботи, індивідуальні завдання, методи контролю, схема нарахування балів, рекомендована література (основна, допоміжна), інформаційні ресурси в Інтернеті. Робоча  програма навчальної дисципліни розробляється викладачем, що відповідає за викладення навчальної дисципліни та затверджується заступником директора з навчальної роботи;

      - підручників і навчальних посібників;

     - конспекти лекцій;

      - інструктивно-методичних    матеріалів    до    семінарських, практичних і лабораторних занять;

      - індивідуальних  семестрових  завдань  для самостійної роботистудентів з навчальних дисциплін;

      - контрольних   завдань   до   семінарських,   практичних   і лабораторних занять;

      - контрольних  робіт  з  навчальних  дисциплін  для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

      - методичних  матеріалів  для  студентів  з питань самостійного опрацювання  фахової  літератури;

      - приклади розв’язування типових задач чи виконання типових завдань;

      - комп’ютерні презентації;

     - ілюстративні матеріали;

     - каталоги ресурсів тощо;

    - збірники ситуаційних завдань (кейсів);

    - методичних матеріалів для проведення атестації здобувачів.

 

Інструкція

про систему оцінювання навчальної діяльності студентів
Медичного колежу Харківської медичної академії післядипломної освіти при кредитно-модульній системі

організації навчального процесу

 

1. Вступ

Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та на статистичну достовірність оцінок. Тому при оцінюванні необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.

       Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

       Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки підсумкового модульного контролю і виражається  за багатобальною (200 балів) шкалою.

Дану інструкцію розроблено відповідно до Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу (із змінами, внесеними листом МОЗ України від 21.01.2008 № 08.01-22/65)

 

2. Оцінювання успішності навчання студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу

2.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу включає:

- вивчення дисциплін (проходження практик), структурованих на модулі як задокументовану логічно завершену частину навчальної програми, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним  контролем;

- впровадження залікових кредитів ECTS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни;

Кредит (Credit) включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1” і „Крок 2”, практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ECTS становить 30 академічних годин.

-  відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, так як здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модулю навчальної дисципліни;

- застосування шкали оцінювання ECTS, яка є рейтинговою і конвертується у прийняту в Україні систему оцінювання знань, вмінь та навичок студента для внесення її до диплому міжнародного зразка.

2.2 Оцінювання модуля

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання поточної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

2.3 Оцінювання поточної навчальної діяльності

При оцінюванні засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою або за багатобальною шкалою з використанням прийнятих у ВНЗ та затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для вивчення теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі, як приклад, таким чином:

Традиційна шкала

Конвертація у бали

«5»

3

5

6

9

10

12

15

18

«4»

2,5

4

5

7

8

10

12

15

«3»

2

3

4

5

6

8

9

12

«2»

0

0

0

0

0

0

0

0

 

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість, балів яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їх об’єму та значимості, але не більше 10-12 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність. 

Оцінювання самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.

2.4. Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

2.5.Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради ВНЗ до кількості балів, яку студент набрав з дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни та інше.

2.6. Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS та за чотиририбальною (традиційною) шкалою

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як наведено нижче у таблиці.

 

Оцінка ECTS

Оцінка за чотирибальною шкалою

Від 170 до 200 балів

5

Від 140 до 169 балів

4

Від 139 до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

3

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

2